У Кропивницькому презентували книгу про найбільшу в Україні колекцію скіфських антропоморфних стел
12 травня у Центральноукраїнському обласному краєзнавчому музеї відбулася презентація книги "На сторожі віків. Скіфські антропоморфні стели Центральноукраїнського обласного краєзнавчого музею», що побачила світ у видавництві "Кропивництво".
Видання присвячене унікальній музейній збірці - найбільшій в Україні колекції антропоморфних скіфських стел, яка вже понад століття є однією з найцінніших історичних візитівок Кропивницького.
У презентації взяли участь головна редакторка видавництва Інна Данильченко, автори-упорядники книги історики та археологи Ірина Козир і Кирило Панченко, а також заступник голови обласної ради Юрій Семенюк.
Попри компактний формат – усього 49 сторінок – книга вмістила результати багаторічної дослідницької роботи. Її автори зібрали та систематизували відомості про історію формування колекції, яка почала складатися ще 140 років тому.
Як зазначила під час презентації співавторка видання Ірина Козир, ці шість кам’яних безмовних постатей десятиліттями стояли поруч із музеєм, залишаючись для більшості містян майже невідомими.
— Сьогодні ці стели ніби стоять на сторожі нашого музею. Вони мовчали практично до наших днів. Повз них проходили тисячі людей, але мало хто знав, яку історію вони зберігають, — наголосила дослідниця.
Особливу цінність колекції, за її словами, становить те, що це єдині артефакти, які дійшли до сьогодення ще від першого музею нашого краю.
Наукове розслідування довжиною у 140 років
Робота над книгою нагадувала справжнє історичне розслідування. Дослідники буквально по крихтах відновлювали шлях кожної стели — від моменту її виявлення (хто? Де? Коли?) до появи у фондах музею.
Як розповіла Ірина Козир, витоки цієї історії сягають кінця ХІХ століття, коли на території сучасної Кіровоградщини ще не існувало офіційних музеїв у сучасному розумінні. Натомість у Єлисаветграді діяло земське реальне училище — один із найпрогресивніших освітніх закладів свого часу, де можна було здобути якісну природничу освіту.
Саме там із 1876 року працював історик, археолог і краєзнавець Володимир Ястребов, який став засновником музейної справи в регіоні. Отримавши дозвіл на археологічні дослідження, він не лише проводив розкопки, а й започаткував музейну колекцію при училищі. Саме завдяки йому до збірки потрапили перші дві стели — Станишенська та Ерделівська (детальну історію їх появи у Ястребова можна прочитати у виданні).
Як змінювалося життя кам’яних «сторожів»
Подальша доля артефактів була непростою – їх переставляли з відкритого простору до кабінетів, вони були частиною експозицій і вртешті більшість… опинилась на вулиці. Точніше, на подвір’ї біля музею по вул. Паученка (нагадаємо, що обласний краєзнавчий музей розміщується в будинку Барського з 1929 року).
Суттєвої шкоди пам’яткам завдала реконструкція музейного подвір’я у середині 1980-х років, коли стели забетонували. Це не лише приховало частину рельєфів, а й прискорило руйнування каменю.
За словами Ірини Козир, кислотні дощі, вихлопні гази та перепади температур негативно впливають на стан пам’яток (під час підготовки книги Кирило Панченко особисто очищував стели м’якими щітками від моху, щоб отримати якісні фото для видання).
Що розповідають скіфські баби
Основу сучасної колекції становлять артефакти, знайдені поблизу сіл Сокільники (колишнє Станишине), Гаївка (колишня Ерделівка), Медерове, Куцеволівка, Новосавицьке (Інгуло-Кам’янка), а також одна стела невідомого походження.
Наприкінці ХІХ століття археологія лише формувалася як наука, а чіткого законодавчого регулювання розкопок не існувало. Через це кургани часто руйнувалися внаслідок самовільних пошуків скарбів. Водночас частина землевласників передавала знайдені артефакти до музеїв, усвідомлюючи їхню історичну цінність.Саме так і формувалася ця колекція.
Історик та археолог Кирило Панченко під час презентації детально розповів про символіку кожної зі стел. За його словами, такі кам’яні зображення встановлювали над похованнями скіфських вождів і знаті. Вони уособлювали військову доблесть, силу роду та зв’язок поколінь.
Завдяки зображенням на стелах науковці можуть досліджувати матеріальну культуру скіфів: зброю, прикраси, одяг, ритуальні предмети, зачіски та навіть особливості чоловічої символіки, яка, ймовірно, вказувала на культ предків і продовження роду.
Більше, ніж книга
Презентація стала не лише подією для музейної спільноти, а й важливим кроком до популяризації локальної історії. Головна редакторка видавництва Інна Данильченко зазначила, що колекція скіфських стел може стати основою для нових культурних і туристичних проєктів.
Як приклад вона навела настільну гру «Мандрівка Кропивниччиною», видану торік, де вже представлено інформацію про музейні стели.
— Для нас велика честь бути частиною цього проєкту. Ми прагнули зробити книгу не лише науково цінною, а й естетично привабливою та доступною для широкого читача. Якщо цільова аудиторія видання «На сторожі віків» - це дорослі краєзнавці, історики, дослідники, то ми потурбувались і про найменших, які можуть зробити перші кроки буквально – фішкою по карті Кіровоградської області, граючись у «Мандрівку», - підкреслила вона.
Книга «На сторожі віків» уперше системно відкриває історію цих артефактів широкому загалу. І ще раз нагадує: навіть камінь може говорити — якщо навчитися його слухати.